Конденсатори
Коротко про історію винаходу конденсатора
У 1745 році в Лейдені німецький фізик Евальд Юрген фон Клейст та голландський фізик Пітер ван Мушенбрук створили перший конденсатор – «лейденську банку».
Лейденська банка - перший електричний конденсатор, винайдений голландськими вченими Мушенбреком та його учнем Кюнеусом у 1745 у Лейдені. Паралельно і незалежно від них подібний апарат під назвою «медична банка» винайшов німецький вчений Клейст. Лейденська банка являла собою закупорену наповнену водою скляну банку, обклеєну всередині та зовні фольгою. Крізь кришку в банку було встромлено металевий стрижень. Лейденська банка дозволяла накопичувати та зберігати порівняно великі заряди, порядка мікрокулона. Винахід лейденської банки стимулювало вивчення електрики, зокрема швидкості її поширення та електропровідних властивостей деяких матеріалів. З'ясувалося, що метали та вода найкращі провідники електрики. Завдяки Лейденській банці вдалося вперше штучним шляхом отримати електричну іскру.
Основні параметри конденсаторів:
— Ємність конденсаторів (основною характеристикою конденсатора є його електрична ємність (точніше номінальна ємність), яка визначає його заряд залежно від напруги на обкладках (q = CU). Типові значення ємності конденсаторів складають від одиниць пікофарад до сотень мікрофарад. Однак існують конденсатори з ємністю до десятків фарад.)
— Номінальна напруга конденсаторів (Іншою, не менш важливою характеристикою конденсаторів є номінальна напруга - значення напруги, позначене на конденсаторі, за якого він може працювати в заданих умовах протягом терміну служби зі збереженням параметрів у допустимих межах. Номінальна напруга залежить від конструкції конденсатора та властивостей застосовуваних матеріалів При експлуатації напруга на конденсаторі не повинна перевищувати номінальної.)
— Паразитні параметри конденсаторів (Реальні конденсатори, крім ємності, мають також власний опір та індуктивність.)
